-
1 evidence
1. n1) свідчення; підстава; дані; факт (и); ознаки; доказ2) очевидність, явністьin evidence — наявний, помітний
3) юр. доказ4) свідок5) показання свідка6) юр. документ, що підтверджує певне право2. v1) свідчити, показувати2) доводити; бути доказом* * *I n1) підстава; дані, факт(и), ознака ( ознаки); свідчення; доказ, свідчення2) очевидність, явністьin evidence — наявний, присутній; помітний
3) юp. доказ; показання свідка або обвинувачуваногоhearsay evidence — показання з чужих слів; свідок
4) юp. документ, яким підтверджується яке-небудь правоII v1) свідчити, показувати2) бути доказом, підтверджувати3) юp. давати показання; доводити; бути доказом -
2 argue
v1) сперечатися, спорити (з кимсь — with, against; про щось — about)2) аргументувати3) переконувати, відговорювати (out of)4) твердити, доводитиto argue that black is white — доводити, що чорне — це біле
5) свідчити, бути доказом (підтвердженням)6) юр. визнавати винуватим, ухвалювати вирок, обвинувачувати* * *v1) сперечатися2) аргументувати; наводити докази3) переконувати, радити4) стверджувати, доводити5) свідчити ( про що-небудь), бути доказом, підтвердженням ( чого-небудь) -
3 argumentative
adj1) що любить сперечатися; що наводить аргументацію2) спірний; дискусійний3) аргументований; логічний* * *a1) який любить сперечатися; що свідчить ( про що-небудь), що є доказом ( чого-небудь)2) спірний, дискусійний -
4 manifest
1. n1) мор. маніфест, декларація суднового вантажу2) маніфестація3) заст. маніфест2. adj1) очевидний, явний; ясний2) винуватий (у чомусь)3) що має очевидні ознаки (чогось)3. v1) робити очевидним; ясно показувати; виявляти2) доводити, служити доказом3) обнародувати; видати маніфест4) мор. заносити до декларації суднового вантажу* * *I ['mʒnifest] n1) мop. маніфест, декларація суднового вантажу2) = manifestation3) icт.; = manifestoII ['mʒnifest] a1) очевидний, явний, ясний2) icт. (of) який має певні ознаки; винуватийIII ['mʒnifest] v1) робити очевидним; ясно показувати; виявляти, проявляти2) доводити, бути доказом3) оприлюднити; видати маніфест5) мop. заносити в декларацію вантажу -
5 speak
v (past spoke; p.p. spoken)1) говорити; розмовлятиdid you speak, sir? — ви щось сказали, сер?
2) поговорити3) вимовляти; висловлюватися; сказатиso to speak — так би мовити; якщо можна так висловитися
properly speaking — власне кажучи; якщо називати речі своїми іменами
4) висловлювати думку; виступатиto speak against smb. (smth.) — висловлюватися проти когось (чогось)
to speak for smb. — говорити замість когось; висловлюватися на чиюсь користь
speaking for myself... — щодо мене...
5) відгукуватися; характеризуватиto speak well (ill) of smb. — добре (погано) характеризувати когось
7) підтверджувати; говорити на користь (когось)8) впливати10) замовляти; вимагати11) гриміти, гуркотіти12) звучати (про музичні інструменти)13) сповіщати звуками14) мор. окликати, обмінюватися сигналами (про судна)15) мисл. подавати голос (про собаку)speak out — говорити виразно; відверто висловлювати
speak up — говорити гучно і виразно; висловлюватися
speak the word! — ну, говори ж!
to speak straight from the shoulder — рубати з плеча; різко висловлювати свою думку
to speak one's piece — амер. викласти все
* * *[spiːk]v(spoke; spoken)1) говорити; висловлюватися, пояснюватися, говорити; (of) згадуватиto speak of — ( із запереченням) заслуговувати згадування
it is nothing to speak of — про це не варто говорити, це не має значення; нічого вартого уваги; дрібниця, мала кількість, дещиця
2) розмовляти; (to) поговорити, переговорити ( з ким-небудь); звернутися до кого-небудь зі скаргою, проханням3) вимовлятиso to speak — так би мовити; якщо можна так висловитися
properly speaking — по суті справи, власне кажучи; якщо називати речі своїми іменами
5) (speak out, speak up) висловлюватися, висловлювати думку; виступатиto speak in public — виступати привселюдно; висловлювати
to speak (out) one's mind — висловитися відверто; відкрито висловлювати свою думку; ( for) виражати чию-небудь думку; говорити замість або від імені кого-небудь
to speak for smb — говорити за /замість/ кого-небудь; представляти кого-небудь, виражати чию-небудь думку; (to) парл. робити заяву ( з якого-небудь питання)
6) ( for) висловлюватися з ( приводу чого-небудь)7) (of) відзиватися, характеризувати8) (for, to, of) свідчити ( про що-небудь), служити свідченням ( чого-небудь), говорити ( про що-небудь); підтверджувати, служити підтвердженням або доказом; промовляти на користь ( чого-небудь)9) впливати10) (at) натякати ( на що-небудь)11) ( for) замовляти; вимагати12) вітатися, привітати13) гуркотіти, гриміти ( про гармату); звучати ( про музичні інструменти); сповіщати звуками14) мop. обмінюватися сигналами ( про судна)15) миcл. подавати голос ( про собаку) -
6 spoliation
n3) псування, заподіяння шкоди4) церк. одержання церковної парафії самозваним священнослужителем* * *n1) пограбування, розгарбування; мародерство; захоплення майна ( нейтральних суден під час війни)2) юp. навмисне знищення або спотворення документа ( який є доказом)3) псування, заподіяння шкоди, непоправної -
7 support
1. n1) підтримка, допомогаto get (to obtain) support — діставати підтримку
to speajc in support of smth. — підтримувати щось, виступати на захист чогось
2) опора, підпора, оплотto be smb.'s support in old age — бути чиєюсь опорою в похилому віці
3) засоби існування4) годувальник (сім'ї)5) тех. опорний стояк; підпірка, підставка; супорт (верстата); кронштейн; штатив6) військ. підтримка7) військ. матеріально-технічне забезпечення8) військ. сторожова застава9) спорт. упорsupport aviation — військ. авіація підтримки
support echelon — військ. група прикриття, ешелон підтримки
2. v1) підтримувати, підпирати3) морально підтримувати; надавати сили4) військ. обслуговувати; забезпечувати5) захищати, сприяти, подавати допомогу6) підтверджувати, бути доказом, підкріпляти (теорію)7) витримувати, терпіти, зносити8) театр. грати другорядні ролі, брати участь в епізодах9) відігравати роль* * *I n1) підтримка, допомога2) опора, оплот; годувальник4) фінансове забезпечення, утримання5) забезпечення ( якої-небудь діяльності); вiйcьк. матеріально-технічне (, медичне) забезпечення ( logistical support)6) театр. актор або актриса на других або вихідних ролях7) жив. основа (матеріал, на який наноситься картина; полотно, дерево)8) вiйcьк. підтримка9) тex. опора; кронштейн; штатив; гipн. стояк; супорт, тримач10) cл.; вiйcьк. сторожова застава11) cпopт. упор ( гімнастика); наплив ( фаза опори в плаванні)12) eк. закупівля для підтримки цін (на c-г продукти), інтервенційна скупка ( price supports)II v1) підтримувати, підпирати2) допомагати, підтримувати ( матеріально); утримувати ( родину); вiйcьк. забезпечувати; обслуговувати3) здійснювати ( моральну) підтримку; надавати сил; cпopт. бути вболівальником4) захищати; допомагати, сприяти5) підтверджувати, бути доказом6) витримувати, виносити, зносити7) витримувати ( характер)8) театр. грати другі ролі, брати участь в епізодах9) eк. підтримувати на певному рівні (курси, ціни; шляхом скупки акцій) -
8 testify
v1) давати показання, свідчитиto testify against (on behalf of) smb. — давати показання проти (на користь) когось
2) підтверджувати свідченням3) урочисто заявляти4) бути свідченням (доказом, ознакою) чогось5) виявляти, висловлювати (бажання тощо)* * *['testifai]v1) давати показання, свідчитиto testify that..., to testify to the fact that... — показати, що...
to testify to having seen the criminal — показати, що бачив злочинця
to testify against [on behalf of]smb — давати показання свідка проти [на захист /на користь/]когось; підтверджувати показанням свідків
3) свідчити; бути свідченням, доказом; бути ознакою4) проявляти (заклопотаність, знання) -
9 testimony
n1) юр. показання свідкаto give (to bear) testimony (to smth.) — давати показання під присягою
2) річ, що може бути доказом3) доказ, свідчення; ознака; дані4) твердження; (урочиста) заява; клятвене запевнення5) відверте визнання6) pl рел. скрижалі; святе письмо* * *n1) юp. показання свідка; показання свідків як доказexpert testimony — висновок /показання/ експерта
to doubt smb 's- — засумніватися в чиїхось показаннях
to produce testimony to /of/ one's statement — привести докази в підтримку своїх тверджень
to give /to bear/ testimony (to smth) — давати показання ( про щось) під присягою [див. 2]
to call smb in testimony — призвати когось у якості свідка; предмет, що може бути доказом
2) доказ, свідчення; ознака; даніsilent [eloquent] testimony — мовчазне [красномовне]свідчення ( чогось)
to give /to bear/ testimony to smth — свідчити про щось [див. 1,]
3) твердження, (урочист заява; клятвене запевняння; відкрите визнання)4) pl; peл. скрижалі; священне писання; десять заповідей -
10 evidence
I n1) підстава; дані, факт(и), ознака ( ознаки); свідчення; доказ, свідчення2) очевидність, явністьin evidence — наявний, присутній; помітний
3) юp. доказ; показання свідка або обвинувачуваногоhearsay evidence — показання з чужих слів; свідок
4) юp. документ, яким підтверджується яке-небудь правоII v1) свідчити, показувати2) бути доказом, підтверджувати3) юp. давати показання; доводити; бути доказом -
11 convincing circumstance
обставина, що є доказом -
12 evidence
1) доказ, докази, уліка, уліки, доведення, підтвердження; речовий доказ, речові докази; наведення (надання) доказів; свідчення (в т. ч. свідка); давання свідчень; засіб доведення, засоби доведення; дослідження доказів ( як стадія судового процесу)2) доводити, підтверджувати (свідченнями, доказами, додатковими фактами тощо); свідчити, давати свідчення; слугувати доказом•evidence discovered as a result of the search — докази, виявлені внаслідок обшуку
evidence elicited through questioning of witnesses — свідчення, отримані під час допиту свідків
evidence furnished by witnesses — докази, отримані від свідків
evidence implicating the accused — докази, які дають підставу вважати, що злочин вчинено підсудним (обвинуваченим)
evidence in support of the opposition — мотивований протест; обґрунтування протесту
evidence irrelevant to the issue — докази ( або свідчення), що не стосуються питання, яке розглядається
evidence linking others to an assassination — докази, що свідчать про зв'язок інших осіб із вбивством
evidence obtained by an illegal search — докази, отримані внаслідок незаконного обшуку
evidence obtained during custodial interrogation — свідчення, отримані під час попереднього допиту ( коли допитуваний перебував під вартою)
evidence obtained from a suspect — свідчення, отримані від підозрюваного
evidence obtained in good faith under a search warrant — докази, отримані законним шляхом на підставі виданого ордеру на обшук
evidence obtained in violation of rules — докази, отримані з порушенням норм
evidence obtained through an illegal search — докази, отримані внаслідок проведення незаконного обшуку
evidence on behalf of the prosecution — докази ( або свідчення) (з боку) обвинувачення
evidence of blood grouping tests — докази, отримані шляхом визначення груп(и) крові
evidence of obvious probative value — докази, що мають незаперечну доказову силу
evidence presented by the parties — докази, наведені сторонами
evidence relevant to credibility — доказ, що стосується надійності свідка ( або достовірності його свідчень)
evidence secured from an illegal arrest — докази, отримані внаслідок незаконного арешту
evidence seized in violation of a person's constitutional rights — докази, отримані із порушенням конституційних прав особи
evidence submitted by the prosecutor — докази, подані прокурором ( або обвинуваченням)
evidence sufficient to sustain the case — доказ, достатній для підтримання (даної) версії
- evidence againstevidence to support the charges — докази, що підтверджують обвинувачення
- evidence aliunde
- evidence and proof available
- evidence at law
- evidence before trial
- evidence by a party
- evidence completed
- evidence for the defendant
- evidence for the defence
- evidence for the defense
- evidence for the plaintiff
- evidence for the prosecution
- evidence garnered by bugging
- evidence gathered illegally
- evidence gathering
- evidence-gathering technique
- evidence in a trial
- evidence-in-answer
- evidence-in-chief
- evidence in corroboration
- evidence in court
- evidence in cross-examination
- evidence in disproof
- evidence in question
- evidence in rebuttal
- evidence in the case
- evidence introduced at trial
- evidence law
- evidence material to the case
- evidence obtained illegally
- evidence of an accomplice
- evidence of arrest
- evidence of character
- evidence of confession
- evidence of credibility
- evidence of crime
- evidence of criminality
- evidence of debt
- evidence of disposition
- evidence of fact
- evidence of flight
- evidence of guilt
- evidence of indebtedness
- evidence of identification
- evidence of identity
- evidence of marriage
- evidence of opportunity
- evidence of paternity
- evidence of practice
- evidence of reputation
- evidence of title
- evidence of what occurred
- evidence on appeal
- evidence on commission
- evidence on hearing
- evidence on oath
- evidence par excellence
- evidence presented
- evidence produced
- evidence relevant to weight
- evidence so obtained
- evidence supplied
- evidence tampering
- evidence technician
- evidence to contradict
- evidence to meet
- evidence to rebut
- evidence to the contrary
- evidence wrongfully obtained -
13 evidential document
документ, що є доказом у справі -
14 evidentiary document
документ, що є (слугує) доказом -
15 evidentiary fact
доказовий факт; факт, що слугує доказом; засіб доведення -
16 extrinsic evidence
1) доказ; свідчення (свідка); засіб доведення; свідок; дані; підстави; зовнішній доказ ( що лежить поза документом)2) слугувати доказом; підтверджувати; давати свідчення -
17 fact in evidence
факт, що слугує доказом; доведений факт -
18 fact of evidence
доказовий факт; факт, що слугує доказом -
19 policy
політика ( політична лінія або політичний курс); підхід, курс, лінія діяльності, точка зору; принцип; лінія поведінки; страховий поліс- policy dutypolicy proof of interest clause — застереження про те, що поліс є доказом страхового інтересу
- policy holder
- policy line
- policy-making
- policy-making body
- policy of a law
- policy of a statute
- policy of containment
- policy of expansion
- policy of insurance
- policy of law
- policy of non-alignment
- policy of non-interference
- policy of nuclear blackmail
- policy of reinsurance
- policy of statute
- policy of the legislature
- policy of the state
- policy-oriented jurisprudence
- policy reserve fund
- policy statement -
20 probative
доказовий, що слугує доказом, який доводить ( щось); який стосується доведення- probative force
- probative matter
- probative quality
- probative value
- 1
- 2
См. также в других словарях:
документ — а, ч. 1) Діловий папір, що посвідчує певний юридичний факт, підтверджує право на що небудь, служить доказом чого небудь. || Все те, що підтверджує що небудь. Оборотні документи. •• Виправдні/ (викона/вчі) докуме/нти у бухгалтерському обліку –… … Український тлумачний словник
говорити — ворю/, во/риш, недок. 1) неперех. Мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою. || Володіти якою небудь мовою. 2) перех. і неперех. Усно висловлювати думки, погляди; розповідати про що небудь. || безос. у формі 3 ос. мн. || перен.… … Український тлумачний словник
замітати — а/ю, а/єш, недок., замести/, ету/, ете/ш, док. 1) перех. і без додатка. Мітлою, віником збирати де небудь, з якоїсь поверхні сміття. || тільки недок., чим. Рухаючись, торкатися поверхні землі, підлоги і т. ін. нижнім краєм занадто довгого одягу.… … Український тлумачний словник
користь — і, ж. 1) Добрі наслідки для кого , чого небудь; прот. шкода. •• Іти/ (піти/) на ко/ристь кому, чому позитивно діяти, впливати на кого , що небудь, давати добрі наслідки. 2) Матеріальна вигода для кого небудь; прибуток. •• Говори/ти на ко/ристь… … Український тлумачний словник
підтверджувати — ую, уєш, недок., підтве/рдити, джу, диш, док., перех. і без додатка. Визнавати, засвідчувати правильність, достовірність, істинність чого небудь. || Доводити достовірність, істинність чого небудь, підкріплюючи фактами, доказами і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
показувати — ую, уєш, недок., показа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) перех. Давати можливість бачити, розглядати, роздивлятися кого , що небудь. || Виявляти перед кимсь своє вміння робити що небудь. || Демонструвати кінофільм, давати спектакль і т. ін. || Домагатися … Український тлумачний словник
посвідчення — я, с. 1) Дія за знач. посвідчити. 2) Офіційний документ, який потверджує якийсь факт або містить стислі відомості про кого небудь; посвідка. •• Посві/дчення про відря/дження документ, що дається особі, яка виїжджає кудись для виконання якого… … Український тлумачний словник
посвідчувати — ую, уєш, недок., посві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Будучи свідком чого небудь або добре обізнаною у якійсь справі людиною, підтверджувати істинність, правильність чого небудь; свідчити. || Підтверджувати що небудь поглядом,… … Український тлумачний словник
потверджувати — ую, уєш, недок., потве/рдити, джу, диш, док., перех. і без додатка. 1) Визнавати правильність, істинність чого небудь, погоджуватися з чимсь; підтверджувати. || перев. док. Ще раз повторити висловлене раніше. || Бути свідченням, доказом… … Український тлумачний словник
промовляти — я/ю, я/єш, недок., промо/вити, влю, виш; мн. промо/влять; док. 1) перех. і без додатка, рідко неперех. Говорити, проказувати що небудь уголос, часом звертаючись до когось; усно висловлювати думки. || до кого – чого. Адресувати кому , чому небудь… … Український тлумачний словник
свідчити — чу, чиш, недок., перех. і неперех. 1) Будучи свідком, очевидцем чи обізнаною у певній справі особою, підтверджувати істинність, правильність чого небудь. || Повідомляти, стверджувати що небудь (у книгах, документах). •• Сві/дчити пова/гу (подя/ку … Український тлумачний словник
